Я знов у трубку телефонну
Пускаю сльози через слово.
Я вперше плачу через нього….
Крається серце в мами знову…
Так легко рідне її серце
Словами різать по живому!
Мамо, пробач, що через мене
Сльозу пускаєш ти солону.
Найкращий друг – не той, хто поряд
Чи через гроші, через славу.
З секунди першої для тебе
Найкращим другом буде мама.
Для мами світ – це її діти,
І з мамою так добре, ніжно…
Так важко, часом, зрозуміти,
Що наші мами не навічно…
Мамо, не плач, в мене все добре…
Я просто знову помолюся.
Бо ти єдина в цілім світі,
Кого я втратити боюся!
