«Накололи» померанчі,
Дали укусить…
Та й зібрались на майдан
За царя рядить…
Довго й зимно…гомоніли:
Краще без царя!
А що поки, - порішили…
Взяли лихваря.
А лихвар – слуга народу,
Підкову «пригрів»,
Бо недай чого… ще вкрадуть,
Для чужих джмелів.
Як лихвар, усі посади,
Рідним роздавав…
Ну скажіть на бога ради:
Щось нацарював…
І хоч як не вихвалявся,-
Скінчилась Пора,
Бо народу страх боявся
Розум лихвара.
Все продав і честь і совість,
Крісло й те продав,
Навіть гроші на лікарню,
Що зібрав, - украв.
Не щастить нам «любі друзі»
З нашими царами,
Ліпше сонця нема влади…
На землі над нами.
