…і майже кожен день усе не так і все не те,
В кутках твоїх кімнат павук тенета плете.
Точніше, навіть навпаки: постійно одне і те ж-
Одноманітність і рутина, котрим немає меж.
І, наче, сонце є і крутиться земля,
А, настій, всеодно, постійно на нулях.
Не радує ніщо, інтриги знов нема,
І, ніби, скоро літо, а на душі зима…
Я хочу Еверест посеред вітальні,
Зграю Хаскі, упряж і довжелезні сані,
Хочу стрибок затяжний в прірву з парашутом,
Їхати у буревій невідомим маршрутом.
Ловити зайців в полі перевдягнувшись вовком,
Бачити мікроби неозброєним оком.
Хочу мати сталевий прес, титанові руки,
На відстані в кілометр чути усі звуки.
Хочу пити кип’яток і не обпікатись,
Верхи на бронтозаврі цілий день кататись.
…та, звичайно і це все колись набридне,
Нецікаве зробиться, навіть, огидне.
Та, як і завжди, все у ваших руках,
Тож, шукайте радість в звичайних речах,
Запалюйте вогники у власних очах,
Винаходьте щось своє, літайте у снах!
оригінальні думки, тільки ти так вмієш цікаво все у вірші викласти, і вірш саме під мій теперішній настрій, та справді "все у наших руках", згідна на всі 100. Маєш від мне "5"
Jim Drake відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00