Спочатку… – початок.
Починається ж все гарно,
Може, навіть, чудово.
Чи, може, й прекрасно.
Як на мене, ніби нічогенько.
Але чи буває початок поганим?
Як на мене, напевно, навіть суть поняття
«Початок» виключає можливість поганого.
Чи гіршого за хороше?
Потім я –«монумент».
І всі на мене зливають свою урину
І всі мене обкладають своїми фекаліями.
Єдине – не треба мастити салом п'яти!
Потім я сам обливаю всіх уриною
І обкладаю своїми фекаліями.
Я будую «Бізнес-центр».
Чи це мені тільки здається?
Здається не мені, а оточуючим мене,
Я ж це відчуваю.
А ще я - «на протязі життя…»
Я на протязі життя
Можу відчути свою непотрібність,
Але про це в кінці!
Так, в кінці я – непотреб,
Облитий сечею,
Та обкладений калом!
Але для ґрунту це тільки корисню!
Вони:
– А де ж боротьба?
Я:
– Боротьба - це очищення бруду?
– А просвітлення?
– Просвітлення це зміна сприйняття…
Кольорів… Чи… Відтінків?
А, може… може я й сам – відтінок?..
