Я- той німий мім,
Що не бреше,
Я- той забутий актор ,
Що не грає
Я-тут інший,
Я- себе шукаю.
Моє життя- це звук мотора,
Дорога моя- терниста,
Жорстока сиротинця школа,
Пронизана вітру свистом.
Я - чужинець,
Що домівки не має.
Дах мій - Небо,
Воно як і я , матері не знає.
Воно єдине рідне,
Блакитне, променисте,
Іноді сіре, похмуре,
З дощем снігом чистим...
Колись я себе питав " Хто я "?
Коріння своє я шукав,
Не допомогла Доля...
На неї не нарікав,
Нікому не жалівся,
Собі не довіряв,
Болю вдосталь я напився.
