***
Ранок поле вибілив туманами,
Небо охрою присипав на межі,
Ген увись життя возніс хоралами -
Чисто-чисте, ще без підступу й олжі.
Це пізніш темнітиме за смогами
Далина безвільна, виснажена вкрай,
І бродитиме, мов тінь, дорогами
Нерозкаянням похнюплена печаль.
Це пізніш над сивими могилами
Вороння цідитиме гіркі плачі...
Ну а доти дзвінко-переливами
Сповіщають яву сонця сівачі!
(9.04.13)
"сонця сівачі!" Гарний образ, Лесю! Шкода, що в нашій державі таких замало, щоб втлумити розгул "бандократії" та направити в цивілізоване русло розвиток суспільства!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Олексо! Розділяю Ваш жаль, та віри і надії все меншає і меншає в серці...
Це пізніш над сивими могилами
Вороння цідитиме гіркі плачі...- Твоя образність, як завжди, неповторна!
Такий світлий і заспокійливий вірш. І ритміка цікава - всі рядки 11-складові!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко, що підмітила! Дякую за Твою проникливість, за уважне прочитання...