І вже не видно метушні,
Є тільки холод, тільки сніг...
Меланхолія, мов у сні,
І кроки виснажених ніг...
Ще зовсім трохи й буде він,
Хвилинний смуток у метро;
А потім вітер навздогін
І люди, кутані в хутро́…
Уже і вечір догора,
Буденність стомлена давно.
І тільки світло ліхтаря
Печально дивиться в вікно.
Гуляє туга по дворах,
Вона ж бо править тут тепер.
Вона і в небі, і в зірках.
І навіть світ навкруг завмер.
Завмерли люди і авто,
Завмер і сніг, холодний цар.
Як не живе в житті ніхто,
А тільки туга та ліхтар...
Ось так і буде відтепер.
Для хвилювань причин нема,
Це просто втома. Світ не вмер.
Це просто так прийшла зима...