Сьогодні осінь поводиться з нами дуже грубо:
кутає нас по горлянки в кусючі, нестерпні светри,
морозить наші оголені тіла ночами, зтягуючи з нас ковдри,
заставляє ходити у не дуже зручному для нас взутті,
витягує зранку за вуха з наших сновидінь.
Ця безжальна осінь прийшла занадто швидко, не дала людям попрощатись з літом..
Не дала додивитись ці казкові сни, де усі були щасливими, де було сонячно і терпко пахло теплом, де був легкий одяг і легеньке взуття, де раділи усі: від найстарішого до наймолодшого, але ж літо повернеться, не зовсім скоро, але воно обов*язково до нас прийде і як завжди з запізненням, але із стуком у наші залізні дверцятка..