Журба – це відзеркалена любов
А туга – лише відгомін надії
А душу гріють лиш вогні церков
А щастя, поки що всього лиш мрії...
А небо високо й далеко там вгорі
І сонця золото потішити невзмозі
І ми з тобою зовсім не старі
Та все життя до щастя у дорозі
І серед тьмяності всіх зоряних очей
Не дасть заснуть печаль душі твоєї
В житті я бачив тисячі очей
Але ніде нема таких як в неї
Найгірше в світі, кажуть, що війна
Розлука ж для закоханих напастя
Коли ми разом – радість неземна
Коли ж в розлуці – то війна за щастя!
