Найкращий тато.
Сьогодні дощ – для роздумів пора…
Дивлюсь в вікно і згадую дитинство,
Коли зі школи йшла така мала,
Коли була із болем наодинці.
Мене дразнили: у тебе нема тата
А я про тебе пам’ять берегла…
Ти був далеко, і лише листами
Передавав батьківські почуття.
Життя пройшло…
Розлук було багато…
Тебе по світу доля повела,
Але любов твою, мій любий тату,
В своєму серці завжди берегла.
Ти вчив мене дотримувати слова,
Словами мудрими виховував, повчав,
Як гострий ніж, була твоя розмова,
Коли мене ти розуму навчав.
Та кожне слово, віриш, пам’ятаю,
Важливі дуже батьківські уроки…
Як ти мене, – своїх дітей навчаю,
Що роблять перші самостійні кроки.
Спасибі, тату, за твою любов,
За ніжності вогонь в очах і сильні руки…
Повторювать не втомлюсь знову й знов,
Що ти найкращий тато і дідусь для внуків.
