Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Marisong: Підкаблучник - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віталій Назарук, 10.10.2013 - 18:50
Чоловік без Я... Біда! Певно це велика любов, або відсутність характеру!
Helen Birets, 10.10.2013 - 12:38
Прикро, що жінки самі ж змінюють чоловіків, а потім нарікають... І вони, вже "зламані", просто нещасні, бо не можуть нічого вирішити самостійно...
Marisong відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та радує, що не всі піддаються впливу нашому "коварному" характеру
Патара, 10.10.2013 - 09:13
Інколи ловила себе на думці, що заздрю знайомим жінкам, в яких чоловік і їсти наварить, і поприбирає у хаті, і з дітьми дасть собі раду не гірше, ніж жінка, причому його просити про це не треба... Та коли уявила собі, що жила б з котримось з них... І розумію, що свій найрідніший, хоч і не такий ідеальний.
Marisong відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тримайтеся свого неідеального і буде все добре
Наталя Данилюк, 09.10.2013 - 23:50
Мабуть, підкаблучник - це покликання... Якщо людина слабохарактерна, то вона завжди буде шукати собі лідера, який би тримав над нею контроль і вказував, що робити. Я вважаю, що в сім'ї повинно бути рівноправ'я. Не люблю, коли жінка надто залежна від думки чоловіка і боїться вставити своє слово, щоб не образити чоловічу гордість. Але й чоловік має бути чоловіком і мати свою думку. Тоді в сім'ї пануватиме гармонія. Гарна тема, життєва.
Любов Ігнатова, 09.10.2013 - 21:15
і таке в житті буває ...хоча я б, напевно, не хотіла мати такого поруч ...
Рижулька, 09.10.2013 - 16:30
Влучно, Мар'янко. Ти, як завжди, вмієш підмітити суть. Хай такі тримаються в стороні.
Marisong відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
давно хотіла написати, аж тепер муза прийшла
Лія***, 09.10.2013 - 15:58
Эй, ты... величие-мужчина!Тебе уютно там, под каблуком? Ах... точно... у тебя же дисциплина... Туда ж тебя манили златом-серебром... А ты поддался... и с руки кормили? Насытился... что ж голос твой так тих? Ах, надоел такой?.. тебя уже забыли? Так у любимой... дел полно земных... |
|
|