Ти мов сонце серед неба,
Ти мов все моє життя...
Тебе любити?..ні, не треба.
Але нема вже вороття..
Одного разу ти з`явилась
І промінь промайнув в душі..
Тоді подумав: "Так судилось"..
І написав тобі вірші..
А ти так мило посміхнулась,
Мене відразу обняла..
А ти так тихо пригорнулась.
Моєю мріє була..
І народилось те кохання,
Яке лиш раз бува в житті,
І кожен день, з самого рання,
Я рахував хвилини ті.
Ті миті, котрі залишались
До зустрічі з моїм життям.
І ті хвилини відступались
Перед сильним почуттям.
Тоді були з тобою разом,
Зараз лишились лиш слова...
Таке життя... І в ньому, часом,
Багато всякого бува...