Мертві квіти на запиленому підвіконні.
Чужі душі живуть на твоєму балконі.
Співають сонати, пишуть вірші.
А на ранок зникають найперші.
Ти біжиш стрімголов до моря.
Захід сонця, на небі твоя зоря.
Просиш пробачення за мертві квіти.
Благаєш коханням тебе напоїти.
Щастя буває лиш раз у житті.
У почуттів шалених відкритті.
Разом до нірвани блаженної.
Геть від рутини буденної.