́́Пробач за те, що увірвалась я в твоє життя,
провела в ньому, так багато часу.
Пробач, я не хотіла самоти, я думала,
тебе не втрачу я одразу.
Я знаю, була не така,
хотіла просто, крихітку тепла.
Сльоза скотилась в дзеркалах,
життя, як драма і в ній сумний фінал.
Ти знаєш добре, сльози - не вода,
я не ввійшла в твоє безтурботне життя.
Для мене був завжди єдиний,
не відпускала, тебе тримала я щосили.
Для мене місця там вже не хватило,
в області серця щось там защимило,
і я повільно втрачаю силу.
Живу надією, і з тим дізнаюсь про зневіру.
А вірила я в те, що завжди будемо щасливі,
та на жаль для цього, нам не вистачило сили.́
