Жіночі вірші. З цим вінком
живуть під сонцем і дощами,
дивують псевдокольорами,
котом під місячним клубком...
А може треба й наждаком
і проти шерсті? Та між нами,
які тепер не є мужі,
не запевняй, що стане легше,
якщо для ситості душі
на друге знову буде перше.
Не обіцяй, що цілий вік
не будеш злитись чи сваритись.
Не жди, що добрий чоловік
своїм добром почне ділитись.
Не слухай байок і казок,
що завтра буде непогано,
коли уріжуть твій пайок
і хтось за тебе їсти стане.
Не вір у нездійсненність мрій,
у неминуче й допотопне,
не мрій, що заздрісний і злий
колись від жадібності здохне.
Та не радій чужій біді.
Якщо і Божий суд настане,
то не надійся, що тодіі
тобі від цього легше стане.
Тому і котика раз в рік
погладить добрий чоловік.
І що на світі є миліше,
ніж золоті жіночі вірші?
