Осінь, жовте листя на деревах ледь звисає,
Ти стоїш красива, а я як одірвать погляд не знаю
Манять мене твої коси, що звисають по сорочці
А я дивлюсь і не мов сидю на пороховій бочці.
Дивлюсь і туманяться очі
Я вже уявляю теплі поцілунки холодної ночі,
А коли тебе вже я не помічаю
Думки полонить те, що я тебе кохаю.
А коли бачу на траві осіннії роси
Знов нагадую твої я коси
А коли залишаюсь на одинці з думками
Тими пливучими хмарками
Я казку уявляю
Ти кохаєш, я кохаю...
