Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокольник: ВІДЬМА (випадок з життя) - ВІРШ

logo
Сокольник: ВІДЬМА (випадок з життя) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ВІДЬМА (випадок з життя)

Сокольник :: ВІДЬМА (випадок з життя)
Скажіть-но мені, добрі люди, звідки в наших селах споконвіку беруться відьми? Чи навчає їх хто? Чи то забобонні люди самі видумують відьом собі для втіхи? Чи людині справді бажано знати, що існує в природі якась дика сила, і є люди, які пізнавши її, стали вищі за тебе, до яких можна припасти у випадку біди, чи яких слід убезпечуватись, щоб не наробити собі лиха? Відьми, чорти, козаки-характерники- все це тисячоліттями існує в нашій  уяві. Та хто зна? Доволі  можливо, що ці своєрідні персонажі таки й справді реально існують... Цього я напевне не знаю. Знаю лиш один випадок, що був йому свідком, знаю цих симпатичних, добрих людей, що стали дієвими особами такої от моєї історіі...  Ото ж...
	... Однієї чудової осені гостював я в одному селі на сумщині, у дуже мною шанованої літньої господині. 
	Боже ж ти мій, яка краса восени навкруги! Ліси золотаво-зелені, лани шелестять де-не-де некошеними бур"янами... А по бур"янах стрибають вгодовані зайці... Ну, стрибайте собі, на вас полювати ще не час, нагулюйте собі вагу, хутро на зимове змінюйте...
	Я приїхав не на вас полювати. На перелітних крижнів, що люблять на ніч на лісові озера сідати. Озера такі мрійливі, сумні, плаває по них впале листячко... Вода чиста, мов сльоза дівчини, що за козаченьком сумує... Глянеш- замрієшся. А над озерами- верби  зажурені, спустили до води своі довгі коси... Так гарно, що хочеться на коліна встати, покласти на землю рушницю, та й помолитися просто неба Богові за те, що створив він таку красу...
	Ото ж, приїхав я, гостюю собі, полюю... А жіночку, господиню мою, бачу, якось дивно сусіди поважають. Ніби з острахом. Зацікавило це мене. Питаю- а чого це вони? Та, каже, відьмою мене на селі всі вважають. То й бояться. 
	Дуже мені цікаво стало. Жіночка така собі вправна, добра. Ну, чоловіка поховала не так вже й давно, то з ким не буває? Чоловік, правда, не просто так собі загинув, та й то не дивина. Ну, попивав, життя сумним ввижалось, то й наклав на себе руки... Хоч і недобре це, та чи мало таких, світом цим зтомлених?  З жінкою, я питав, жили вони добре, не сварилися... 
	Став я питати одного, іншого... І врешті-решт така от склалася історія... 
	Невдовзі по тому, як поховала жіночка чоловіка, прийшла пора сусідському хлопцю до арміі йти. Ну, діло ж святе. Проводи, родичі, сусіди, горілочка... Запросили й жіночку мою. Їй і добре. Одна вона, діти в місті, сумно. Зібралася вона...
	А треба ж з чимось іти, не з голими ж руками. Узяла вона горілки, курку зарізала. Та треба ж іще щось, що за дивина- курка та горілка. Взяла вона, та на городі жоржин нарізала. Ото взяла все це, та й іде. Одна жоржина візьми, та непомітно з букету по дорозі й випади...
	Прийшла оце вона, віддала букета, віддала гостинці, сидить собі, та й не дивиться, шо поміж гостями спантеличення якесь, неначе шу-шу-шу легке...
	 А було так. Бабуся рідна того хлопця бачить- у букеті квітів парна кількість. То вона родичам і шушукає- це не з проста, це хлопцеві нашому на смерть. Пороблено так. У бою загине козак. Не дарма і чолов"яга сусідки руки на себе наклав. Довела! Тиха-тиха, та в тихому болоті самі ж чорти. Відьма вона!!!
	І як оце відгуляли, зосталися родичі самі, та й давай собі лоби ламати, як з цієї напасти їм вийти. Думали- думали, врешті баба згадала, що як таке ото лихо виходить, то слід провести наступну екзерцицію. Треба ті квіти, як темна ніч настане, на кінці відьминого городу на вогнищі спалить. А як відьма це відчує, то неодмінно з"явиться. Отут слід  її святою водою окропити! То тоді вже не буде в неї сили лихо робить. Отоді вже їй буде...
	Діждалися родичі ночі. Узяли тії квіти, узяли святу воду, не забули й горілочки... То не для відьми. Для себе. Для сміливості.
	Пішли вони темрявою  гуртом на город. Перелякані, зніяковілі трохи, та ж підбадьорюють одне одного... “ Ніч яка, Господи! Тиха та зоряна...”  Та не дуже то й місячно...  Досить таки навіть темно...  Тихенько так на кінець городу прийшли, багаття зі стерні розклали, квіти оті кляті туди кинули, принишкли. Сидять тихенько, чекають...
	А жіночка моя, сердешна, спати зібралася вкладатись, та щось їй не той... Тре й до вітру на ніч сходить. Як без цього?  А які то в селі санвузли? Стоїть між хатою і городом дерев”яна така собі пристрійка... 
	Вийшла жіночка моя на двір. Бачить- що то за дивина? На краю її городу (а город чималенький, це ж не дача яка. Село, люди, село) якийсь вогник неначе мерехтить. І бліді  тіні біля нього тиняються...
	Ну, думає собі жіночка, хоч я таки жінка слаба, одинока, та все ж тих чортів з городу порозганяю! Щоб не було... Взяла вона ломаку... Підкралася тихенько, та як уперіщить тією люмакою першого ж чорта, що під слабку її руку підвернувся! Все ж таки- які наші українські жінки сміливі! Ніякі їм кляті фашисти, ніякі чорти не страшні!!!
	А родичі хлопця, що відьму піджидали, так з переляку з накладеними зо страху штаньми- через клуні, через паркани- тікати, хто куди! Усе ж  підтвердилося!!!  Тільки святу воду з переляку загубили, та й хто б там кропив! Відьма таку силу проявила!!!
	Потім і хлопець сусідський чесно й добре відслужив і живим-здоровим додому повернувся, і наче б то вся ця історія по шматочках в єдине ціле склалася, а так острах у селян перед моєю жіночкою і залишився. І прізвисько лишилось- ВІДЬМА...
	Отакі-то вони, наші симпатичні українські відьми. Як дід Панас по телевізору колись діткам сказав "отака х...ня, малята"....  

ID:  469233
Рубрика: Проза
дата надходження: 30.12.2013 00:09:59
© дата внесення змiн: 19.01.2014 12:44:58
автор: Сокольник

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: traven`, Сашко, Любов Вишневецька
Прочитаний усіма відвідувачами (1357)
В тому числі авторами сайту (29) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ниро Вульф, 22.02.2015 - 14:11
Такие наши женщины и есть - слона на скаку остановит и хобот ему оторвет biggrin biggrin biggrin А Дед Панас правду сказал biggrin fright biggrin give_rose give_rose give_rose
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дед Панас знал толк в женщинах... И они- в нем... apple flo12
 
олена гай, 11.04.2014 - 23:19
Ой,звеселили,а про природу гарно написано,тому,
молилась разом з вами.
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, дякую! Радесенький Вас бачити!!! flo12
 
Небесна, 11.03.2014 - 17:34
В мене самоі зелені очі а ви ще хочете щоб ....читала
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так там веселеньке таке... Як раз для дитинки biggrin
 
Небесна, 11.03.2014 - 17:24
Живе але на душі сумно
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви ЗЕЛЕНІ ОЧІ почитайте. Стане веселіше biggrin
 
Небесна, 11.03.2014 - 16:29
Та все ж мені іі жаль
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому? Вона живе собі... Майже як усі... biggrin
 
Небесна, 11.03.2014 - 16:28
А й справді цікаво пишете
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ви, чарівна, тільки зараз це помітили? biggrin
 
Богданочка, 12.02.2014 - 20:25
Просто супер! Аж настрій піднімає biggrin girl_witch
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо. солнышко!!! Для Вас же ж и писано... flo12
 
Зоря Дністрова, 06.01.2014 - 03:08
Остап Вишня не лише заказуху писав)) Так і Рильського можна, і Тютюнника, зрештою, й Загребельного "списати". Але Вишня міг дуже душевно і з любов'ю виписати звичайні, здавалося б, речі. Як і Ви, пане Сокольник)
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сонечко, я згоден. Я мав на увазі заказушний Вишнівський цикл про ОУН і таке. Щиро Вам дякую. 16
 
Зоря Дністрова, 04.01.2014 - 18:28
Без діда Панаса було б краще)) Живо та колоритно! Чомусь Остап Вишня згадався...
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, не краще. Мій твір- що хочу, те пишу. Ну куди ж ми без діда Панаса? Без класики? А чому- Остап Вишня? Бо- теж мисливець? НЕ дуже добре порівняння. Він там таку "заказуху" попискував- перечитайте його... Ні, я- це я...
 
biggrin biggrin biggrin biggrin biggrin 12 12 12 12 12
Замечательно!!!!!!!!!!!! Хочу еще 500 таких произведений!!!!!!!! В очень скором времени!!!!!!!! А потом цифра еще вырастет......
Вы - чудо!!!!!!!!!!! Спасибо!!!!!!!!!!!!! heart
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дык я ж на мыло весь переведусь... 500... За вечер? dash
 
село і люди) хоча чому дивуватися? відьма - це ж колоритний персонаж. яке село без відьми? немає - назначать) чудовий твір! 12
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Істинно!!! writer
 
Гарно написано, до ладу! good
От тільки я Вам таких історій можу роказати - вай-вай! Сама відьма girl_witch
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отаке! Одразу ж про що писав, те й надибав.... fright
 
Психодел, 30.12.2013 - 00:37
Ото вже втрапити як можна! Справа випадку та не відмєшся за все життя!

Мова твору 12
 
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, лихо, лихо... Не буди, поки тихо... gy
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: