Давай загубимося разом у лабіринтах метастази. Нірвана із відлунням джазу, і викинь усі зайві фрази.
П`ятірнею упершись в небо, ми дзвін зустрінемо для змін полярності, бо дуже треба змістити в спільний водогін ескадру наших субмарин, їх тихий плин кудись від тебе.
І як розсіється нагваль, кисневий голод відродивши, нехай сансара стріне сталь, деструктурується печаль, падолист хай шепоче в тиші, зайнявши місце в своїй ніші, шумить бездонна орбіталь, на ній ремарки я надпишу.
Як у Ремарка три комради, шиплять мої аеростати, полинувши у далечінь, шукаючи десь там відради, паради, свято, дум глибінь, безмежні ґрати, а зараз – тільки моря синь, куди потрібно їм втікати.
11.10.2011
