С. Есенин. "Я - пастух, мои палаты…" (Переклад на українську мову)
Я - пастух, мене ростили
Брижі трав серед полів.
Гір зелені крутосхили,
І гарчання дупелів.
Пінним плетивом над лісом
Хмари небо золотять.
Крізь дрімоту під навісом
Чути - сосни шелестять.
Світять в сутінках тополі,
Росяніється земля.
Я - пастух, мої покої -
В зелені м'якій поля.
Співрозмовники-корови
Слухають мої думки.
А пахучії діброви
Віттям кличуть до ріки.
Не тривожусь людським горем,
На гіллях і хмизі сплю.
Я молюся ясним зорям,
Із струмка причастя п'ю.
Текст оригіналу:
Я — пастух; мои палаты —
Межи зыбистых полей,
По горам зеленым — скаты
С гарком гулких дупелей.
Вяжут кружево над лесом
В желтой пене облака.
В тихой дреме под навесом
Слышу шепот сосняка.
Светят зелено в сутемы
Под росою тополя.
Я — пастух; мои хоромы —
В мягкой зелени поля.
Говорят со мной коровы
На кивливом языке.
Духовитые дубровы
Кличут ветками к реке.
Позабыв людское горе,
Сплю на вырублях сучья.
Я молюсь на алы зори,
Причащаюсь у ручья.
