Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Бабочка за стеклом - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 31.01.2014 - 21:08
Цікава історія з ледь відчутними мінорними нотками. Так, у штучних умовах важко почуватися беззаперечно щасливим і відчути всю повноту життя.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, Наташо, відчули саму суть...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То й нехай тепло залишиться з вами!
Ліоліна, 30.01.2014 - 16:35
Интересное построение стиха. И задумка классная. О бабочке. И о нас. А если не будет ада, как мы узнаем, что такое рай? Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
да всё познаётся в сравнении! вы правы!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бабочка хочет жить полной жизнью! С рассветами и закатами. Со всеми временами года! А вечное ЛЕТО - это скучно!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Провела експеримент - витягла дуже дооооовгий рядочок, а потім ішла до короткого. Але в цьому форматі - НЕ ВИДНО! А світлинку прибирати - шкода...
stawitscky, 30.01.2014 - 09:28
Так Ваша душа - бабочка вже живе в тому раю, чи ще прагне? Якщо людина чітко уявляє мету - вона її може досягти, потрібна лише воля.Хай Вам щастить!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тут я намагалася передати, що Метелик живе "за склом", в такому собі "штучно створеному" раї. Один. І наче все в нього є. Але часом він з тугою дивиться в отой отвір, що відділяє Рай від зовнішнього світу, де є зима, осінь, вітер, дощ і таке інше. І прагне туди - до справжнього життя. До інших Метеликів. Така собі незаспокоєність душі.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Обязательно еще прийду - с теплом!
|
|
|