Євросоюзе, поглянь в це лице,
Вияв на ньому "палкої любові".
Дехто вмлівав як летіло яйце,
Хтось забажав героїчної крові...
Шож, упирі, вже осиновий кіл
Кожному з вас тешуть нові герої.
Про недоторканість деяких тіл
Може не знати заточена зброя.
Я сознательно не ввязываюсь в споры, которые тут разворачиваются. (Поражаюсь просто уровню культуры людей, претендующих на звание "тонких интеллигентов", и опускаться до этого уровня не желаю, потому что там, внизу, не выдержу конкуренции). Пусть и они посмотрят на это лицо, и может, дойдет до их сознания, что эти люди, по сути, исправляют ошибки тех, кто привел к власти дважды судимого президента. А задали б они себе вопрос на избирательном участке: "Хотел бы я, чтобы этот человек был директором школы, где учится мой ребенок?", может, и не пришлось народу выгонять зарвавшихся-дорвавшихся "слуг" ценой своей крови.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба моя Фотинія, я теж не з тих, хто впадає в транс у суперечках, але... ТАКІ речі мені НАСТІЛЬКИ болять, що пишу за дві секунди. Просто уявляю собі що пережила Дмитрова родина, дружина, напевно, не спала й не їла... Це ЖАХ!!! А як він побитий, увесь в крові ішов тим лісом у ТАКИЙ мороз і вийшов таки до людей... Це не вірш, це - БІЛЬ. Не знаю чи вартує ділитися болем, у кожного в хаті по лопаті, але...