Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Первый снег - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Н-А-Д-І-Я, 24.02.2014 - 20:27
Чудова лірика... Приємно бачити картинку, намальовану словом...Молодчинка!! Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і картина ж така, що просто чудо!
Ірина Хміль, 22.02.2014 - 08:55
У Вас, Іро, разом із Вадимом - чудовий творчий дует - і кольори, і настрій, і почуття - все "звучить" в унісон.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І людина він - така світла!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий собі осінній сум...
Наталя Данилюк, 21.02.2014 - 11:00
Такий легкий світлий смуток!.. Лягло на душу! Так, літа не повернути, але Ваша осінь ще така щедра і золота! Так зараз не вистачає чогось світлого і теплого, як Ваш вірш...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Схожа світлинка на Вадимову картину! Трохи відволікаюся від невтішних новин... На прекрасне...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я люблю жизнь. Это ценное и главное. Во всех её проявлениях.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трохи світлого суму, щоб душе іноді відпочивала від чорного диму і барикад...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо! Вот бы Вадимка почитал!
@NN@, 21.02.2014 - 00:46
ви чудовий поет, Ірочко, пишітьми не всі можемо стояти на Майдані, писати громадянські чи патріотичні вірші, але ми повинні жити і робити те, що вміємо найкраще ви вмієте радіти життю, попри все Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я б писала і про майдан... Не виходить... Відчуваю глибоко, а слів не підберу...
Ірина Лівобережна, 21.02.2014 - 00:22
..."Не пИшу віршів про любов" - ЛІОЛІНАhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480721 ...А я пишу... Хоча й не про любов... Про неба синь і листя пожовтіле. Коли весь час дивитися на кров Життя тобі стає зовсім немиле... Якщо хоч хтось крізь сльози зазирне Утомлений в борні своїй жорстокій Нехай моя берізка усміхне його на мить І замилує око... |
|
|