Іде революція духу.
І годі шукати причини,
чому зневажають, як муху,
тирани імення людини.
І мало кого непокоїть,
що «Альфи»
не ельфи в погонах
і аура серця ізгоя
не знає кармічні закони.
І весь негатив із екранів,
який накопичили тролі,
криваво тече по майдані
в прицілі на мінному полі.
І мацає наші легені,
і очі виймає клюкою,
і долари мне у кишені,
оплачені нашою кров’ю.
І поки земля не пригорне,
нікого не милує зграя.
Безбожники вірують в чорне.
То що їх,
крім цього,
чекає?
Але не бояться «оплоти»
живе у душі убивати.
Немає ні пекла, ні чорта,
ні Божого суду й розплати.
І теги чужої програми
малюють людські силуети –
не доні, не тата, не мами,
а іграшок сірі скелети.
І знову злітаються круки
на каркання Гепи і Допи,
і знову протягують руку
до Раші із центру Європи.
«В солдатики» грають солдати.
Їм люди – мішені у полі.
Пірати, скажені пірати...
Розплата
за продані
ролі –
умиються кров’ю Пілати,
якою впиваються тролі.
