Журнал «Склянка Часу*Zeitglas»
„Антологія сучасної новелістики та лірики України”
Альманах «Скіфія»,
Видавництво «Склянка Часу»Канів
Пишу ці замітки на поетичному сайті. Тому – про вірші.
Століттями люди пишуть і читають вірші. Поезія видозмінюється, урізноманітнюється експериментує, але не відмирає.
Що особливого у віршах і чому без них не можна прожити повноцінно? Для чого потрібні вірші?
Мабуть для того, щоб краще висловити стан душі, явити красу мови. Щоб у витонченій формі викласти сплеск емоцій та енергії. Щоб пробудити, розвинути і підтримати в людини чуттєвість, інтелект, змусити по-новому поглянути на світ довкола.
Вірші підтримують читача в проживанні тих чи інших відчуттів, вражень, захоплюють грою слів і оригінальністю мислення поета.
Користь, яку отримує людина, прочитавши вірш, можна порівняти з користю від розглядання картини, або прослуховування музики. Як і будь-який з видів мистецтва, поезія впливає на духовний світ людини, окрилює її.
Тож, для кожної країни важливою є державна підтримка літературного процесу як складника розвитку культури. (З державною підтримкою у нас поки що не складається.)
Та одна справа закликати до творення літературної справи, інша – щось для цього дійсно робити.
Олександр Апальков не десь в столицях, а в районному центрі заснував, (спираючись на допомогу інших ентузіастів), ще у 1995 році видавництво і журнал «Склянка Часу*Zeitglas» (видається щоквартально без перерв). Також щорічно виходить „Антологія сучасної новелістики та лірики України”. (Наразі готується 11-й випуск). А з 2000 року видає ще й літературно-художній альманах «Скіфія», який з 2012 року виходить щоквартально. В альманасі друкуються твори українською, російською і німецькою мовами. Це і поезія, і проза, і есеїстка, а також ілюстрації художників та графіків. Видаються названі збірники із залученням коштів авторів. Пан Апальков сам і технічний редактор, і упорядник, і автор оригінал-макетів.
Видавництво і журнал «Склянка часу» пропонує себе, як стартовий майданчик для обдарованої молоді і, як поле для вільного змагання професійних авторів. За ці роки надруковано вже чимало різножанрових творів.
Дійсно, випуски «Антологій», і альманахи «Скіфії» надають платформу для втілення в життя своїх творчих надбань на рівних умовах, як маститим письменникам, так і тим, хто щойно взялися за перо.
І тут редактору треба мати особливий талант (і талан) канатохідця, щоб тримати баланс між бажанням представити ширший круг авторів (і обсяг томиків) та необхідністю певного відбору і відбраківки зовсім вже малохудожніх текстів.
Більшість віршів, що пишуться тепер слабкі в художньому сенсі, як були слабкі завжди більшість віршів. Критики підмітили, що погані вірші мають свою спадкоємність – вони вдосконалюються, поспішаючи за хорошими. Тепер пишуть погано по-новому.
Змішання під однією обкладинкою різних жанрів, тем, стилів може виявитися силуваним гібридом, але може і послужити благородній меті живого спілкування – людського і літературного, живої взаємодії і взаємопроникнення.
Та навіть серед поетичних творів, де найбільше попадається недозрілих і недосконалих, дилетантських рядків, зустрічаються і справжні знахідки.
Журнальний простір – це природний конкурентний простір і «Склянці часу» вже вдалося виплекати в ньому чимало цікавих художніх паростків, створюючи умови для появи нових імен, для зустрічей представників різних поколінь, для зіткнення і зіставлення назрілих ідей, різних точок зору.
З легкої руки Маяковського часто Альманахи називають - «братськими могилами авторів і жанрів». Та все ж, це буває не завжди і не з усіма альманахами. Остаточна думка про збірник складається від сукупної суми вражень від кожного окремого твору в ній представленого.
Тому в залежності від настрою кожен по-різному може виголосити свій вердикт. Один скаже, що це «розмаїття молодої літератури», а другий, що це «літераторська різношерстість». Одному здається, що він почув «багатоголосий натовп», а іншому зазвучало «суголосся сучасности».
Хочу висловити слова вдячності пану Олександру Апалькову за дуже потрібну роботу по підтриманню літературного процесу в Україні. Нехай не завжди і не все буває гладенько. Це ж процес!
Подумав, що подальші випуски альманахів «СКІФІЯ» все ж потрібно робити тематичними. Нехай обрана тема буде дуже загальною, але вона становила б те ядро, яке робило б книгу більш цільною. Інакше від збірника і далі залишатиметься враження калейдоскопічності, занадто таркатої мозаїчності, атмосфера масштабного різношерстого літературного збіговиська.
Для авторів і читачів нехай і надалі сторінки журналів, альманахів, збірників і антологій, які друкує видавництво «Склянка Часу*Zeitglas» Олександра Апалькова стають своєрідним місцем знайомств, засобом для творчого спілкування, середовищем проживання колективного художнього розуму, дійсно, форумом самовдосконалення.
---------------------
*- Реаліза́ція –(франц. realisation)
1. Здійснення наміченого плану, програми, проекту.
2. Відпускання продукції і одержання оплати за неї.
Опісля терміну подання творів до конкурсного розгляду (28 лютого 2014 року),
ми плануємо видання невеликим накладом інформаційного вісника
конкурсу.
Тобто, окремої книги, де буде вміщено всі надіслані до конкурсного розгляду твори.
(За вийнятком тих, тексти яких не були надані в електронному вигляді / не надіслані по е- пошті/). В такий спосіб, на нашу думку, конкурсанти зможуть мати повний огляд конкурсних творів, та долучитися до обговорення підсумків журі.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Деякі уточнення:
Літературно-мистецький журнал «Склянка Часу*Zeitglas» (передплатний індекс 41507) видається без залучення коштів авторів. А всі надходження із продажу альманахів, збірок та книг нашого видавництва йдуть саме на видання журналу та книг авторів, котрі визнаються читачами як найкращі.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як автор антології, альманахів та журналу "Склянка часу" зізнаюся, що мені приємно друкуватися в цих виданнях. Рівень їх високий. Щодо тематичності альманахів з Вами погоджуюсь.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пан Олександр тримає марку видавництва. І тематичні збірки видає також. Але й альманахи були б менш сумбурними, якби їх об'єнував якийсь стрижень.