Ми тільки вранці попрощались,
Почались різнії турботи,
А вже дзвінки знов залунали,
А вже робота не робота.
Чекаю дуже я перерви,
Щоб лиш почути твій маяк,
Твоє «алльо» і «мем» від тебе,
Без них не можу я ніяк.
Коли ж закінчаться всі пари
І ти до мене враз примчиш,
Посидимо, поп’ємо кави
І ти додому заспішиш.
Подивишся, чи все в порядку,
Матусі їсти принесеш,
І вже дзвінки , і зустріч зранку,
Машина вдаль нас понесе.
І знов знайомі повороти,
Твої несмішливі уста.
І вірю я , що любиш доти,
Доки на світі ти жива.
