Як рано сніг зійшов, як рано.
Хоч вітер душу холодить,
Зима не випливе з туману
І більше не захурделить.
Летять роки, пливуть, як гуси.
А ми ж іще такі земні.
Спаси нас, Боже, від спокуси,
Від лицемірства, маячні!
Верба в воді гілки купає.
Шанує тишу ліс густий,
О Боже, лик твій з неба сяє,
Такий прекрасний і святий!
Ми недалеко від порогу,
За котрим вічності глибінь.
Весна складає шану Богу,
Хай буде славен Він. Амінь.
