Прокидається вранці, накидає халат і сідає перед трюмо.
Гнучку шию свою підставляє під коштовно-камінне ярмо.
Та дивиться на себе чомусь, як на останнє лай*о.
"Королево Елізабет, чом засмучене твоє ніжне лице?
Що ж, вітаю, ти нафарбованим виглядаєш мерцем.
Щоб не злякатися, треба бути дебілом, або дивитись тихцем.
Ліз, ти механічний, потребуючий заводу найясніший прах".
У резиденції стелі - під шість метрів. І луна наче в гірських вітрах.
Королеві шукають ту пудру, що зможе закрити весь страх.
"Що я вирішую? Кому взагалі моя жертва потрібна?
Рекомендований прайс - лиш п'ять центів. Ач, яка цінна!
Сама не жила, народила лиш нещасного сина.
Той наплодив своїх, звісно, і ті тепер теж он звикають.
Рідна мова прекрасна, та лиш дві фрази серце чогось зігрівають.
Shut the fuck up, your Majesty,
Get the fuck out.
Для Ліз приносять улюблений хліб і молоко охолоджене.
"Спалахи, перші шпальти і "королевська сукенка велика, скуйовджена",
І загальний тон голосу - наче легко мені давалось те сходження.
Та важке!
Заважке оте чортове сходження!
Або кривляться, або черевички повзуть облизувать,
Чекай в гримерці, аж допоки тебе не викличуть,
Queen Elizabeth,
Queen Elizabeth,
Приймай гостей своїх величних союз,
Уникай чути пристрастей блюз,
Але щороку з'являйся у якомусь спецвипуску "News",
Та чим спокійніш і пустіш тобі, подивлюсь,
Тим стабільніші наші показники біржові.
Ти символізуєш для нас країну й закон".
Королева повільно виплива на балкон.
Каже: "З Різдвом, дорогий мій народе Британії", як водилось спокон,
І очі її усміхаються. Мов живі. (23.03.2014)
Оригінал: http://vera-polozkova.ru/poetry/nepoemanie/vsyo-mogut-koroli/
