Закривала очі від народних звичаїв.
Тьмяніло волосся.
Мене довго проклинала одна дівчина
І їй це вдалося.
Чемний лютий, але ж чемний привітається,
Порадує ранком.
Непокірна все до мене ще й стібається
В бурульках альтанка.
Ти пальнула в мене стременем з бранзбойту
Коркуй лампу з джинами.
Тільки банкам те запалення загоїти,
Банки made in china.
Тільки подолати цю хворобу зможу я,
Допивши шартрезу.
До сих пір тобою був не переможений,
Ходжав без протезів.
Не гожуся й здеребанити хлібиноньки,
Окрім в Голокост.
Печія, нудота й гикавка - ті чинники,
Що зводять до посту.
Але термін тих тортур стече до Пасхи.
Вмий ми, Борисфен.
Я прокльони твої покладу за пазуху
Й вибачу за все!
