Мене бандерівцем зовуть
За те, що я люблю свою країну,
Ліричність пісні й мови суть
За силу, волю й славу України,
Мене ще й «фа», за те, зовуть.
Від імені кого, вас запитаю,
Фашистом ви українця звете
Один лиш Бог, як все судити знає
А ви всього лиш промосковські шовіністи
І хліб то ви – український їсте.
Ви – паразити в нашій Україні,
«Язик» матючний всюди свій «пхнете»,
Ми європейці – здавна і понині
Ви ж «антифа, татаро-андрофаги»
І хліб український – не давлячись їсте!
Націоналізм в Росії – на найвищім рівні!
А українця б з’їли, волю і життєву суть.
На вашім прапорі є двоголові візантійські півні
Тепер вже москалі, пихаті, зверхні – нам не рівня
Яєчка золоті (від газу) Путіну несуть…
Шаломов нам не брат, бо не слов’янин
Чекіст, імперський шовініст, то не дива.
Нахабно відповів він нашому «пахану»:
«Дешевий газ – у душогубках лиш бува!»
Ми українці – є, були і будем!
Ми – як Дніпро, що плине крізь віки
Трипільці ми, ми козаки, ми вільні люди
Нам не страшні донецькі і московські бандюки!
Забавно )) Автор обижается на то, что его обзывают нехорошими словами, и тут же обзывает других... ещё более нехорошими и в ещё большем количестве. Какая-то однобокость получается. В своём глазу не видно, что ли?
Як ідеологія проти нас працює...За свою країну - націоналіст))) нападник на іншу країн - визволитель... Скільки я намагався її відродити, ідеологію, мене ніхто не хтів і слухати...
Іван Краснокутський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
