Тебе поцілувала смерть у розпалі життя.
У вас сьогодні траурне весілля.
Ви йдете разом під вінець у небуття
І п’єте келихи до дна із мертвим зіллям.
У нареченої, щоправда, темні шати,
Ще в день заручин стала чорною вдовою.
Її по сукні тепер легко упізнати:
Це пані Смерть, що повінчалася з тобою.
Вона не випустиь тебе уже з обіймів:
Любов до гроба вас з’єднала воєдино.
Вона залишить свій букет весільний
Напам’ять для твоєї домовини.
Пора в медовий місяць вирушати:
Квиток в один кінець вже на руках.
Тепер спокійно можеш вічно спати
Із поцілунком смерті на запечених устах.
