Полюбив я її і сів на коня,
та й поїхав ляхів вбивати,
Україна моя, в мене одна,
за її буду кров проливати
Як я ляхів вбивав, свою кров проливав,
за коханою й матір"ю тужив,
та щасливий я був, бо за їх воював,
зі смертю у танці я кружив…
Як я ляхів побив, як до дому прибивсь,
запитав журавля: де ж кохана?
Он, із паном пішла, до вівтаря,
доля твоя безталанна…
А де матір моя, запитав журавля,
ти ж її оберег для хатини…
В небі мати твоя, тіло вкрила земля,
не діждалася сина з чужини…
У сльозах я стояв, душу розпачем рвав,
де ж моя дорога Україна?
Доки ти воював, поки кров проливав,
продалася в неволю Русину…