Мелодія дзвонів соборних
Над містом, як легіт, пливе.
І скільки чуттів неповторних
У кожному дзвоні живе!
І хтось та й позбудеться, може,
Погорди, зневаги, пихи.
Прости нам, о праведний Боже,
І вольні, й невольні гріхи!
Приспів:
Буревіїв пекельного лиха
Ти відчула без міри, вважай.
Українська провінція тиха,
Благодатний, замріяний край!
Долали Охтирку татари,
Та… де їх розвіявся прах?!
Козаки й славетні гусари
Звитягу кували в боях.
Бублейниці з пишного тіста
Творили хліби до зорі.
І славу у герб свого міста
Вплели ковалі й чинбарі.
Приспів:
Вічні шуми прадавнього бору
В струнах наших сердець зазвучать.
Срібні дзвони святого собору
На Охтирку зовуть благодать.
…Нащадків етапом погнали,
А голод, а війни взяли…
Та тільки пісень не забрали,
І душу убить не змогли.
Ми вільне відновимо братство,
Охтирку прославим трудом.
А пісня в душі - то багатство.
Творімо ж достаток гуртом!
Приспів:
Хай же дзвони нас будять довіку
На Охтирщини сонячнім тлі.
Літ щасливих, без міри і ліку
Всій оновленій, вольній землі!