Я не лялька тобі, і, тим більше, не річ -
Не клади мене знов на полиці.
Так, складаюся іноді я з протиріч:
Вільне серце, душа - у в'язниці.
Я не цяцька твоя, і я не механізм.
Не заводь мене, я - незалежна!
В мене безліч стихій: і усмішок, і сліз,
І любов моя навіть безмежна.
Не служанка тобі, і не твоя раба,
І не стала хворіти тобою.
Ти мовчиш, а мені так потрібні слова,
Щоб себе відчувати живою.
Може варто мені якнайшвидше втекти,
Поки звіром я досі не стала?
Ти стирав мої кращі моменти весни,
Коли я тебе вірно чекала...
Не вдалося розквітнути нашій весні,
Може це твоя звичка - мовчати.
І не дивно, що я після втрачених днів
Вже втомилась на тебе чекати.
