Немов по лезу бритви
Ми ходим кожну мить.
Сурмач кличе на битви -
В огнi земля горить.
I кровоточать рани
Народнi в унiсон,
I зводяться тирани
На преславутий трон,
I падають, як зорi
Чиiсь пустi слова,
Хто на народнiм горi
Знов слави нажива.
I точиться гонитва
Щодень i повсякчас.
А з вуст благих - молитва:
- О, Боже, спаси нас...
Я ЗВЕРТАЮСЯ ДО УКРАIНОК, ВСIХ ЖIНОК, ЧОЛОВIКИ, СИНИ, БРАТИ ЯКИХ НИНI СТОЯТЬ В РЯДАХ "БЕРКУТА" ТА IНШИХ СИЛОВИХ СТРУКТУР. В ВАШИХ РУКАХ Е НЕМАЛИЙ ВАЖЕЛЬ ВПЛИНУТИ НА СВОIХ МУЖIВ.
ПОВЕРТАЙТЕ, ПЕРЕКОНУЙТЕ, БЛАГАЙТЕ СВОIХ РIДНИХ НЕ СТРIЛЯТИ В СВIЙ НАРОД! ДОСТУКАЙТЕСЬ ДО IХНIХ СЕРДЕЦЬ!
ДОРОГI ПОСЕСТРИ! НЕ ДОПУСТIМО БРАТОВБИВЧОI ВIЙНИ!
ДОКЛАДIМО ВСIХ ЗУСИЛЬ - НЕ ВТОПИТИ УКРАIНУ В КРОВI!
не розпалюйте ще тут, на сайті поезії, будь ласка, ворожнечу, будь ласка. Насилля вистачає з обох боків. В мене під вікнами...бачу...Повалиться порядок і держава, за три дні - країну розграбують і зггвалтують беззахісних людей... за ідею йдуть одні, а грабують потім інші. так було і є завжди.
удові слова написали, Лідо! На майдані явно бракує жіночого нвачала! 
