Щастя не можна виміряти нічим. Воно є неосяжне і таке нескінченне. Воно є суттю нашого життя. Воно або Є, або ж його немає. Третього не дано. Ми живемо, балансуючи між цими двома станами... Між щастям та нещастям.
Моє щастя відоме тільки мені, воно є суто моїм, воно пронизує мене, немов електричний струм, це ейфорія, це стимул жити, це сенс життя.
Це неможливо описати, це можна тільки відути...
... коли Вона дрімає, згорнувшись клубочком, поклавши голову тобі на плече, під який дурнуватий фільм. Коли ти йдеш по вулиці з Нею і ловиш кожну її посмішку, кожен жест і кожне слово. Коли захоплюєшся її ідеальною натурою, коли словами не передати того блаженства, що охоплює розум і душу. Це не просто єднання двох душ. Це єдання Всесвіту. Це блаженсвто.
... в дрібницях вимірюється моє Щастя. Коли доводиться прокидатись не від монотонного звуку будильника, а від сонячних променів, що падають на твоє ліжко... коли з кухні доноситься запах свіжезвареної кави. Коли бачиш Її силует в дверях, коли захоплює подив від кожного Її дотику та поцілунку, і коли знаєш, що попереду цілий день, день з Нею, і нікуди не потрібно поспішати... Та що там день - Вічність.
І якщо є паралельні Всесвіти й справді, то той, в якому я знаходжуся зараз - найкращий, і серед усієї нескінченності можливостей та подій я найщасливіший лише тут.
Нічого більш прекрасного відчувати мені не доводилося. Це моя любов, моє щастя та моє життя. І більшого мені не потрібно...
