Шпалери з ароматом фруктових плодів,
Навіювали нам плітки, із ярої брехні.
Ми не торкалися до неї, та до талії її.
Ми йшли подалі, крізь океан та суходіл.
Той шлях розбавлений словами в нікуди,
Губами мовила ти з голови до ніг.
Наповни весь водою зміст в мені,
Впусти закохану нестерпну злість.
Порви каліграфічну шкіру та залиш,
З відтінком крові на всю ніч,
Невтомні слуги, ковток свободи,
Додав весни та розквіт в голові.
Ти добре йшла під шоколадний дим
Напої вогняні, та тіло як земля як хліб.
Із золотистим кольором народжене на світ,
Збирай врожай тепер, то є твій хист.
