Плід розуму відомий всім Титанік
Був впевнений, що не піде на дно,
дав виклик Богу, (про це відомо з хронік,)
Та долею йому вціліти не дано.
Рятівні шлюпки йшли напівпорожні,
На палубах лунала музика й пісні,
У крах Титаніка не вірили всі подорожні,
Але все сталось, як в страшному сні.
А СРСР- то був Титанік номер два.
Могутній і також здавалося навічно.
Якби про крах його комусь сказати днів за два,
То покрутили б вам біля виска публічно.
Та є ще й третій в нас Титанік,
Який теж стрімко йде на дно.
Прийшов до нас він ще з часів республік,
Це обмілілий наш пенсійний фонд.
Працюючих стає в нас з кожним роком менше -
Погнала доля у далекий край
тож кожен про своє майбутнє має дбати краще,
А не казати потім до держави – дай.
В деякій мірі порівння СРСР з Титаніком влучне...
Але за першим Титаніком сумували всі - це була трагедія, загинули люди...
А щодо СРСР - то тут розділилися люди на два табори, одні раділи, інші ще й досі сльози проливають...
LaraS відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ольго, за відгук. Я з Вами погоджуюсь, тут я хотіла звернути увагу на велич, навіру в непотопляємість і на результат.