Матусенько їду до хати
в труні мене друзі везуть.
Щоб дома мене поховати,
провести в останнюю путь.
Приспів:
Як чайка поринула зойком у небо.
Злетіла у вись зледеніла душа.
Серденько стражденне забилося крепом
у грудях від болю, змаліле пташа.
До гробу схилилася мати,
тулилося горе до ніг.
Тугою взаємної втрати,
ридав під ногами миріг.
Приспів:
Просила ж синочку лишися
бо згинеш в чужому бою.
Проснися дитино, всміхнися,
потіш свою матір стару.
Приспів:
Рідненький я в небо здіймуся,
впіймаю там зло на льоту.
У кручі Дніпрові зірвуся.
лише б зупинити війну.
Приспів:
Де в Бога заквітчані врати
Де сходиться гідність з доріг,
країни моєї,
ПАРХАТИЙ з Дияволом клятий,
Війну серед Раю стеріг…
Якщо викинути те, що в кінці під назвою "Прим.", бо воно явно випадає із всього строю та контексту, то тоді Ви написали чисту народну думу. Коли Ви тримає свої майже матюки в собі, а я розумію Вашу емоцію, то у Вас виходять напрочуд красиві вірші, які часто явно просяться до збірника народних сучасних дум. Прийде час і такі думи будуть видавати наші нащадки. Слава Україні!
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме в цьому суть,зла корінь. Жаль,що ви не зрозуміли, чи не схотіли...
Мені бракує слів,щоб щось писати.наче вся середина згорнулась,я тільки молюся за цих діток.Хтось із прихожан у церкві сказав,що ставить свічку за Путина,не в тому місці зазвичай,і попросила прощеня.
Ми,матері доведені до відчаю,бо гинуть діти,а їх зараз чужих немає...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо викинути те, що в кінці під назвою "Прим.", бо воно явно випадає із всього строю та контексту, то тоді Ви написали чисту народну думу. Коли Ви тримає свої майже матюки в собі, а я розумію Вашу емоцію, то у Вас виходять напрочуд красиві вірші, які часто явно просяться до збірника народних сучасних дум. Прийде час і такі думи будуть видавати наші нащадки. Слава Україні!
НЕ МАЄ СЛІВ
