Неба над нами немає.
Янголів теж.
То все вигадка, маячня душевнохворого
[душевносамотнього>.
Небажаєте вірити, і..
все частіше хочете літати соколом, досягаючи небес.
Й необхідний вам поштовх.
І у такі хвилини дахи багатоповерхівок
дають вам бажане.
Але, замість того аби полетіти,
люди падають камнем вниз.
Не досягнувши домівки янголів.
У польоті розуміють,
що янгол - всередині нас.
І він йде нашою стежкою.
І він захоплюється тим, чим захоплюємось ми.
Янгол всередині нас.
Янгол - це ти.
Але.. вже пізно.
Бо політ прирівнюється прощаванню.
А неба й досі немає.
І янголів теж.
