Б.Сценарії
Якось непомітно, але в ті часи, в часи очікування розвалу СРСР, було дуже модно та звично святкувати все і вся. Але святкування по своїй суті були різні і, наприклад, чийсь ювілей поступався тільки святкуванню Нового року чи раптом упавшей на колектив премії. Тому для таких видатних подій я непомітно почав застосовувати сценарії святкування.
Ці сценарії умовно можна поділити на Простий та Складний, що я і проілюструю нижче.
Б.1. Простий сценарій
Б.1.1. Борис Якович Кучер
Борис Якович тоді працював ГАПом в КиївНДПІмістобудівництва.
Є одна дуже цікава закономірність стосовно архітекторів: вони по суті свого фаху мають енциклопедичне мислення і, як мінімум, часто-густо проявляють себе в іншомірних галузях мистецтва. Архітекторами за освітою були: письменник Віктор Некрасов, поет Андрій Вознесенський, музикант Макаревич, художник Богаткин... Борис Якович був представником старої, післявоєнної школи і тому нічого дивного не було в тому, що він поряд з архітектурною майстерністю писав гарні вірші і видавав їх, добре малював і влаштовував персональні виставки в Республіканському Будинку Архітектора...
І от прийшов його день народження - 50-річний ювілей.
Святкування відбувалося в холі, куди виходили двері декількох приміщень майстерні №2, де він працював, і в цьому холі завжди відбувалися святкування. В той час райком партії почав закручувати гайки стосовно відкритого вживання аквавіти, то посередині холу стояв великий чан, в якому вирувала гаряча кава, а біля нього стояла велика кількість кружок. Коли я сказав Борису Яковичу, що не буду кружками пити каву, то він тихо відповів мені: "Вітінька! Там п'ять пляшок відбірної української горілки!" Кава і в правду була смачна.
На самому початку святкування всі столи в каре вздовж стін. Керівник майстерні прочитав наказ директора стосовно ювілею БЯКа, а потім вступив у дію мій сценарій. Він був такий:
1-й голос
Архитектор! Архитектор!
Покажи свои проекты!
Подключи для нас проектор -
Покажи свои объекты!
И признайся нам тотчас,
Юбиляра не боясь,
Что хотел бы в свои каки
У него украсть без драки?
2-й голос:
Я хочу у него вдохновенье украсть,
Чтоб от цоколя* в рост человека
Этажамы взметнуться и ими упасть,
Возвеличив себя, а не греков!
3-й голос:
А мне нравится его изящество красок
В перспективах, сработаных для "халтуры"** -
Карнавальных неистовство пенится масок!
Сердце бьется в объятиях высокой культуры!
4-й голос:
А мне лишь надо зарплату его!
Эх, упьюсь я тогда до упаду!
Не о нем - обо мне снимут кино!
А ему я воздвигну ограду!
5-й голос:
Нет! Послушайте! И это друзья?
Даже красть ничего не умеют!
Каждый росчерк, каждый росчерк пера
Заберу у него и взлелею!
Это я, не он, построю дворец -
Пусть вокруг и мендалится роща!***
Завидовать будет каждый стервец:
Гениально и проще не можно!
6-й голос:
Ша! Мне дайте сказать!
Раз пошла здесь у нас распродажа!
Эх, коль брать, так уж брать!
Таланты с неудачами даже!
7-й голос:
Ха-ха! Шельмец! Он талант заберет!
Но поэта, художника взлеты -
Тебе никто ничего не дает -
Я освою, смеясь до икоты!
1-й голос:
Колеги! Какая беспечность!
Вашу жадность никак не унять!
Я бы взял его человечность!
И дай Бог мне под ней устоять!
Так да здравствует Человечность талантливого человека - юбиляра нашего - Бориса Яковлевича Кучера! Гип-гип-ура!
28.11.1979
--------------
Примітки:
* Одна із перших робіт БЯКучера був будинок із гранітним цоколем у 2 м;
**БЯКучер, як і всі архітектори, завжди десь якось підробляв, це називалося "робити халтуру", хоча фактично всі робили цю "халтуру" краще, ніж основну роботу;
*** В майстерні №2 майже навічно був прописаний проект "Мигдальної рощі" в Алушті; хто тільки не полоскав свої таланти в цьому проекті і, нарешті, його віддали БЯКучеру для рятування.
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це правда - я дуже любив і досі поважаю цю людину. Завтра спробую подзвонити. Півроку назад подзвонив і потрапив на день, коли він поховав свою дружину...
Смішно! 
