|
Ти говорив, що ти мій брат століття...
Та що ж такого я зробила вже тобі,
що ти затіяв це страшне кровопролиття?
З сестрою не вчиняють так брати!
Ти клявся, що ми разом до останку...
Ти говорив, що вік не зрадиш...Захистиш...
Ми ж поруч виростали іще змалку,
за що ж тепер ти, Брате, мені мстиш?
За те, що не терпіла свого ката?
За те, що мріяла про краще для усіх?
За те, що я не вмію відступати?
А йшла вперед, коли вже й ти не міг!
За що я, Братику, перед тобою винна?
Що я зробила вже тобі не так?
За що ти б'єш, ти ріжеш мої крила?
І наступаєш підло по усіх фронтах...
Говориш ти всіляке. Я - фашистка???
То, що це я вривалась у твій дім?
Подумай, Брате, моя совість - чиста!
Не я топтала, відривала Крим!
А ти кричав. Все говорив "Бандери"...
Лякаєш танками, стріляєш прямо в лоб...
Не дочекаєшся від мене ти істерик,
Не винна я, це ти з мечем прийшов!
Не згідна я з тобою воювати...
Бо ми - рідня...У нас же спільна кров...
Але...вже не на часі відступати.
Ти сам зробив свій вибір, в бій пішов.
Ти думав, я маленька і тендітна?
не порятуюсь, з білим прапором піду?
Ні, Брате, знай, що твоя карта бита!
Ти сам себе втягнув у цю війну!
Кого послухав чи кому продався?
Оцей твій демонічний тимчасовий друг...
Він все брехав...А ти?.. А ти піддався...
Прирік себе й мене на біль цих мук!
Я все чекаю, що ти зрозумієш, Брате,
що твій начальник - деспот він, не друг!
Він виставив тебе повоювати,
а сам рахує лік своїх заслуг!
Ти зупинись, поки іще не пізно,
поки ти ще не знищив сам себе...
Та ти все колеш, наступаєш грізно...
За що я проклинаю так тебе!
Я вистою, не перший раз вставати!
Мої ж бо друзі - точно не твої.
І в бій піду, своє ж бо захищати,
Стріляти, бити, раз так хочеш ти!
Усе своє назад позабираю,
Не дам ні клаптику, це ти мені повір!
І ти страждатимеш за кожного солдата,
який поліг, бо Ти порушив мир!
А ти і далі змушений страждати,
Тягнути тихо за начальника ярмо,
Він каже йти тобі мене вбивати...
Це як же, Брате? Де ж твоя любов?
Ненавидиш? А ти й цього не вартий!
Слабких лишень жаліти можна, Брат!
Ти змусив мене сил не шкодувати,
щодуху цілити по тобі із гармат!
Щоб ти все зрозумів, Брат-Арлекіно!
Що вільна я, а ти й сьогодні раб!
Я вже давно сама собі країна!
Не хочеш миром? То я доведу і так!
Я незалежна, Брат, так буде, є і було,
І Крим поверну, злине прапор в небеса!
А твій начальник ...Він залишиться Х*ЙЛОМ!
Ти так і знай! Ла-Ла-Ла-Ла-Ла-Ла!
ID:
516383
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 08.08.2014 20:54:03
© дата внесення змiн: 08.08.2014 20:54:03
автор: Sama_po_Sobi
Вкажіть причину вашої скарги
|
Слава Україні!!!!!!!Слава Україні!!!!!!Слава Україні!!!!
