Розгубила осінь листя
золото-багряне,
пов’язала руту ликом,
згливила рум’яни.
Почорніли в’язів крони,
бузина чорніє,
лиш барвінок, де діброви,
зелен-зеленіє.
І твоя ще врода зляже,
чом гадати маю,
бо й тоді скажу так само,
що люблю, кохаю!
Бо кохання – що ті гори,
воно не марніє,
як барвінок, в усі пори
листом молодіє!
Створено 21,22. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: 1. Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. - С. 51;
2. Антологія Бойківського краю. Дрогобич: «Коло», 2007. 724 с. – С. 430 – 431.
Музика Тетяни Кисленко
Дякую! 
