Ти мені ще болітимеш, відданий друже
Від наївно-смішних нас розділяють роки
Заблукали, немов звірі, що від зграї відбились
І шукаємо вихід із темних глибин
Озиваюсь до тебе, відчуєш крізь кілометри
Голоси хвилями здіймаються у пам’яті знову
Я приречена віддано Сонцю служити
Хай тебе вбереже
Хай сивина не торкається скронь
Ти мені ще болітимеш
Ти мені вже кровоточиш, дивись!
У блідих цих руках я тримаю всю силу свою
Я благаю Богів, щоб свій шлях ти пройшов до кінця
Але краще най зітруть тебе з пам’яті
Хвилі б’ють боляче соколиним твоїм ім’ям
27(08)2014
