Якщо хочеш - живи. Я від сонця тебе захищу.
Від причепливих друзів і дивних суспільгих законів.
Від нав'язливих "треба" й жалючих краплинок дощу
Оберегом могутнім свої наставляю долоні.
Якщо хочеш - втечи. Я терпляче чекатиму рік.
І десяток, і сотню - наскільки стачатиме сили.
Заростає ожиною стежка, здичавів горіх,
Не співочі, а сови в мені свої гнізда змостили.
Якщо хочеш - зрубай. Хай сокира донесхочу б'є.
Я до тебе вертатимусь як підвіконня і книжка.
Сірниками, паркетом... й щоночі серденько твоє
Буде слухати тепле, із мене збудоване ліжко.
