Не плач, бо сенсу тут немає,
Не плач, бо дiти виростають,
Нехай не бачать вони горя,
Не лийте слiз, iх й так вже море.
Усе найгiрше позаду,
I я колись таки пiду
Без страху по землi своiй
Не плач, не плач бо, друже мiй,
Все буде добре, як завжди,
Ти лише мить тiльки зажди,
Ти зараз тут, i ти живий,
Ти з нами, брат, лише радiй,
Радiй, прошу, не плач лишень,
Бо ти побачив новий день,
Ти покохаєш, точно знаю,
Це твоi рани залатає,
Я знаю, вiрю, Бог iх покарає
А от тобi... Я миру побажаю.
Це те, що всiм нам конче треба -
Єдина бiльш за все потреба.
Забудь вiйну, у нас тут мир,
Ти будеш жити, лиш повiр,
Почуєш запах весняний,
Вiдчуєш килим росяний,
Не буде бiльш тiєї болi,
Врятуймо честь свою, i волю,
I все життя, яке ще проживеш,
Ти ще всiм щастя принесеш,
Лише цiни усiх, хто є з тобою...
Живи ж зi славою, Герою!
Я читав цього вірша солдатам у госпіталях. Але кожний з них, потискаючи мені руку, не міг втриматись від сліз... Та не дивлячись на це, у кожного з них на вустах була усмішка. Солдати цінять нашу підтримку. І саме через нас, молодих поетів цього непростого часу, вони не опускають рук. І саме через це я впевнений, що ми переможемо. Правда переможе! Слава Україні! Героям Слава!
ID:
521494
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 04.09.2014 22:33:34
© дата внесення змiн: 03.10.2014 02:03:54
автор: Сашко
Вкажіть причину вашої скарги
|
