1.
Жартує
радить
і свариться
або таке ж певне
точне до болю й
одноманітне мов аркуші
вдягнені в жалобу слів
Але
хочеться
чогось-то
пекучого нестерпного та
правдивого, як музика:
якій нема потреби конструювати
замки на піску з піску
калькувати Королевський бульвар
зі Сталевої Баби
2.
Випалив би літери
та збудував
слово
на зразок Телемської обителі,
абощо тощо,
або його вставлять у
неодмінне
рішення суду про
кару на горло.
Збудував би вітрильник
що казати який
онде вже черга збирається
конкістатодори
з порожніми валізами
у хрестах і з
подихом, повним віспи.
Писав би музику
винаходив машини
учив дітей
подорожував би,
та...
Підставив натомість
вулика
зібрав воску й
наліпив свічок -
безневинна й угодна справа
не те що стати майстром
робити точильні камені,
на яких гостритимуть
товариша.
Гарні вийшли свічки
перекидати у кров
на прокляття
Івану Мазепі.
3.
Хотілося би
сміятися
сумувать
і гніватись
абощо тільки не так
не маючи ріжниці
між собором Нострадамуса та
Лаврською дзвіницею
Жоскеном Депре та
Лятошинським.
Щоб у лещатах
мажоромінорного болю
вітер бовтав
наче малиновими язиками
дзвонів
тілами повішених
на шибеницях серед площі
та в тісних комірках.
Багато чого
в цьому колі
окресленому хмарами
О, мертве око урагану мого життя!
Мертве око урагану мого життя, о.
Нема кому забити кілок
тобі в горло
що вивергає слова
наче незапломбований димар.
4.
Цей час
хотілося б
уподібнити
до годинника
в якому пісок
наполовину
пересипався вниз.
По людськи кажучи
йде до четвертої ранку,
коли порядні сплять
а всяку шваль
по місту носить.
От і я сиджу тут
над транспортною поезою
на 32-м році існування.
Чим було
набито голову
за 15 років освіти
наполовину пересипалося
вниз
і це вже смішно
на більше
мого почуття гумору не
вистачає.
5.
У голівері гуде,
сказав би, в тон до
лампи денного світла,
в заглибині ребристої стелі,
на станції метро,
де зетцен зі зіх.
Не можна скрикнути,
та дуже хочеться, -
та як же хочеться,
сказав би
та чи не брехливо буде.
Я чимало
наговорив неправди
за 20 років
що
сприймаю з підозрою
кашель із власного
горла.
Хочеться спитати
чи не занадто красиво -
чи не позує аутор
перед аркушем -
дзеркалом -
і собою, -
але на риторику заборона...
