Я більше не писатиму пісень,
Я більше не співатиму нікому,
Бо вчора згас останній літній день
І налягла важка осіння втома,
Я більше не писатиму пісень.
І про чужу війну забуду я,
Про небеса Іспанії гарячі,
Про Міська з Арізони і коня,
І за старим трамваєм не заплачу,
Бо більше не писатиму пісень.
Отак я кожен рік собі брешу,
Як при́йде літо, оживу я знову,
А скі́нчиться воно і я скажу,
І знову заведу оту розмову, -
Що вже прийшов життя останній день,
Я більше не писатиму пісень.
Літо мине,
Як сяде нині сонце за горою
І тихо-тихо забере
Ще рік мого́ життя з собою.
8.09.1992