Їжа-їжа-їжачок
Наслухався балачок
Від кумедних пташечок,
Де живе домовичок —
Ненаситний павучок,
Щоб відкрити тайничок.
Та й побрів на смітничок
У світінні зірочок,
Прикусивши язичок,
Щоб утримати мовчок,
Доки спить домовичок,
Щоб відкрити тайничок.
Захований у сачок,
Серед безладу пачок,
Між листками книжечок,
Засвітився сам значок
В королівстві казочок,
Щоб відкрити тайничок.
То був ключ, немов смичок,
Що нагадував гачок.
Він затис у кулачок
І поклав під язичок,
Та й поповз, як слимачок,
Щоб відкрити тайничок.
Там побачив рюкзачок
Із колючих голочок,
І нап'яв, як піджачок,
Та й подався до качок
Похвалитися разок,
Бо знайшовся тайничок.
Зачепивсь за патичок,
Покотився на бочок,
Наколов собі дичок —
Жовтобоких яблучо́к...
Буде ситий їжачок —
Пригодився тайничок!..