Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ Божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі.
Т. Шевченко
Всі викупані в Божій благодаті,
І словом нагороджені святим.
Чи ти з "низів", а чи із знаті
Такий як всі. Як народився-був малим.
І перший крок, і слово перше,
І перший усміх маминих очей,
Що затаївсь, у пам’яті зберігши
Весь сум її недоспаних ночей.
Усі ми маєм серце й душу,
І слово там, і пісню, і любов,
І молитви, і образ Божий
Зринає аквареллю знов і знов.
Ми восени такі похожі...
І взимку, й навесні, і літом,
Як ті краплини на пелюстках рожі,
Рясніємо по світу цвітом...