Вона тебе любила. Віриш?
Дуже сильно кохала. Знаєш?
І коли наступала нічка-
Сльоза по щоці стікала.
Вона тебе чекала,
Попри біль смертельного кинджала.
Серце обливалось кров*ю,
Яке колись цвіло любов*ю.
І зникла усмішка,і зникла радість,
І зникло життя її молоде,
І лише світло горіло де-не-де.
Настав вечір,а вона лежала,
Втративши всі признаки життя.
Її волосся з ванни лиш звисало,
А кров поглинула вода.
Вона тебе любила.Тепер віриш?
Дуже сильно кохала.
І знову настала ніч,
Але її вже не стало.
Ти прийшов,але запізно-
Вона вже не чекала.
Їй стало байдуже на все:
На кохання,образи,почуття,
Бо пішло все в забуття.
В минуле,в прірву,в глиб віків
Пішла її історія,
Яка навчала всіх:
Не будьте надто горді ви!
Пишіть,дзвоніть,любіть,кохайте
І завжди пам*ятайте:
\"Любов живе,якщо вона взаємна,
І цвіте для вас обох,
Тож ,можливо,не даремно,
Ви зробили перший крок\"!